КІНЕЦЬ ЕПОХИ РЕЙДЕРСТВА, ЯКИЙ НЕ ВІДБУВСЯ

Джерело: Економічна правда

Про проєкт:

Не секрет, що в Україні існує проблема з рейдерством. Держава вже майже не справляється з нею. Ситуація виходить з-під контролю, і жертвою може стати будь-який бізнес. До того ж бізнес сам має піклуватися про свій захист. Тому важливо, щоб підприємці об’єднували свої зусилля заради спільної боротьби.

Як убезпечити свій бізнес від рейдерської атаки і не бути тими, «хто погано лежить», розбиралася у спецпроекті Економічна правда спільно з Sayenko Kharenko, резидентом The WALL-Ukraine.

Саме слово «рейдерство» наче пахне 90-ми, однак воно вже давно модернізувалося під «нові реалії». ЕП з’ясовувала, чому обіцяний торік кінець епохи рейдерства так і не стався.

В грудні торік влада оголосила, що системно проблему вже вирішено. Зараз же експерти кажуть, що за підсумками 2020 року очікують зростання кількості кримінальних проваджень в цій площині на 20 %.

За перший тиждень карантину кількість спроб рейдерства через внесення змін до державних реєстрів зросла майже в 16 разів.

«Маємо перший сплеск корпоративного мародерства (воно ж рейдерство під час карантину). Почалися відверті та примітивні атаки, окремі зміни вносили до реєстрів навіть без завантаження будь-яких документів. За останній тиждень такого нахабства сталося майже стільки ж, скільки за чотири місяці минулого року», – вказав міністр  юстиції Денис Малюська  в кінці березня цього року.

На той час не минуло й півроку із дати запуску Офісу з протидії рейдерству, на якому тодішній прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив: системне рейдерство зупинилось, залишилися поодинокі випадки.

ЕП ще в жовтні звернулася до Мін’юсту, щоб Офіс з протидії рейдерству розповів про актуальну на листопад статистику з цієї теми.

Звідти двічі надходила відповідь, що міністерство продовжує розгляд запиту на 20 днів, бо шукати треба серед значної кількості даних.

Щонайменше, про поодинокі випадки рейдерства вже точно не йдеться.

Що таке рейдерство та з чим його їдять

Є проста схема: недобросовісний реєстратор вносить зміни в державний реєстр, змінює власника – от компанія або нерухомість уже вам і не належить.

А є більш складні.

«Уявіть, що ви маєте сімейну коштовність вартістю 100 тисяч гривень і несете її на зберігання в банк. А за місяць приходите подивитися на неї, а банк каже: вибачте, ми тут вирішили, що вона вам не потрібна і продали. Але оцінили ми її не в сто тисяч, а в 3 тисяч гривень. І ось вам ваші 3 тисячі гривень», – каже юридичний директор «Ашан Ритейл Україна» Руслан Дубас.

Так він описує ситуацію з рейдерським захопленням землі. Тільки замість коштовності – 27 га землі в елітному районі Одеській області.

Дві компанії «Ашан Ритейл Україна» і «Сітрас Україна» домовляються придбати цю землю, щоб побудувати там торгово-розважальний центр з океанаріумом. В 2013 році відбувається угода, якій передують численні перевірки. Вони резюмують: юридично все чисто, істотних ризиків нема.

Минає три роки, аж раптом у правоохоронці виникає сумнів, а чи правомірно була отримана ця земля першими власниками, до продажу «Сітрас» та «Ашану». Розпочинається кримінальне провадження.

Ще за три роки, в 2019-му слідство арештовує цю землю. І в травні 2019-го передає в Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

АРМА знадобилося тільки два місяці, щоб продати цю землю компанії зі статутним капіталом в 5 тисяч гривень. При чому, якщо гектари з таким розташуванням раніше оцінювалися в 200-430 мільйонів гривень, то АРМА продала їх за неповних 9 мільйонів гривень.

Згодом і Антикорупційний суд, і Мін’юст підтвердив факти порушень АРМА, а компанії оскаржують цей продаж в судах.

Вічна боротьба

Поки відбуваються всі описані події, в Україні змінюються прем’єр-міністри, кожен із яких заявляє з пафосом, що «рейдерству – бій!», створюються комісії з захисту бізнесу, на бізнес-форумах розповідають про важливість захисту прав інвесторів.

Врешті, в кінці 2019 року Міністерство юстиції запускає Офіс з протидії рейдерству, спрощує подачі скарг щодо рейдерства.

Але за рік статистика тільки погіршується.

За даними Опендатабот, в січні-жовтні цього року по факту рейдерства за трьома статтями Карного кодексу зареєстровано 751 кримінальне провадження, а за весь минулий рік – 766.

«Вже зараз ми бачимо, що за десять місяців 2020 року кількість рейдерських атак майже наздогнала показники попереднього року. Тож можна зробити передбачення, що у 2020 році загальна кількість рейдерських атак може перевищити на 20 % показники попереднього року», – коментує Олексій Іванкін, засновник Опендатабот.

Найбільше кримінальних проваджень зареєстровано по факту підробки документів для державної реєстрації (стаття 205-1) – за десять місяців 2020-го це 563 кримінальних провадження проти 478 за весь 2019 рік.

«Проте є й гарні новини: правоохоронні органи почали працювати краще. В цьому році на 45 % більше справ передано до суду й на 35 % більше підозр вручено», – додає Іванкін.

Але статистика по кримінальним провадженням не показує повну картинку, зауважує експерт з правових питань Офісу ефективного регулювання Максим Максимов.

По-перше, їх реєструють і по іншим статтям Карного кодексу, а по-друге, частина компаній звертається або в суд, або в колегію при Мін’юсті зі скаргою.

«В суді компанія може чекати розгляду справи рік чи два, а тим часом її активи будуть вже продані-перепродані. Колегія ж більш оперативно розглядає скарги», – пояснює Максимов.

Врешті, існують так звані латентні рейдерські захоплення, коли у постраждалого немає сил та ресурсів для боротьби, та випадки, коли сторони врешті-решт доходять до компромісного рішення, зауважує партнер юридичної фірми Sayenko Kharenko Олена Сукманова.

За її словами, запити від клієнтів юрфірми підтверджують тенденцію до зростання загрози рейдерства, особливо під час карантину.

Чому статистика невтішна?

Каталізатором для цього виступає турбулентність і слабкість центральної влади. Інші фактори – корпоративні конфлікти, конфлікти з держорганами, внутрішні суперечки з керівництвом компаній або з колишніми власниками.

В інформаційне поле часто потрапляють дані про спроби рейдерського захоплення компаній.

«Єдиний час, коли ми спостерігали зменшення таких повідомлень, це останні тижні перед місцевими виборами. Зараз знову є тенденція до збільшення таких конфліктних кейсів», – вказує Суманова.

При цьому зміна Комісії із захисту бізнесу на Офіс по протидії рейдерству ніяк не вплинула на загальну картину, кажуть у Sayenko Kharenko.

Після перейменування колегія, яка раніше була комісією, продовжила працювати в більш-менш тому самому режимі, що й раніше. Хіба що збільшилася кількість засідань.

«А це саме по собі не говорить про скорочення чисельності скарг. На жаль, ми бачимо зараз тенденцію постійного порушення термінів розгляду скарг. Деякі скарги лежать місяцями в очікуванні свого часу. Жодної відповідальності Мінюст за це не передбачив», – каже партнерка Sayenko Kharenko.

А не так давно Кабінет міністрів погодив проект закону, який передбачає взагалі ліквідацію Колегії з розгляду скарг.

«Важко пояснити логіку такої законодавчої ініціативи при нинішній поточній ситуації з реєстрацією прав та кількості скарг на реєстраційні дії. Очевидно, що Мінюст чомусь прийшов до висновку про неефективність її роботи, неможливість впоратися з потоком скарг та знову запропонував вирішувати всі свої проблеми виключно в судовому порядку», – коментує Сукманова.

В той же час місцеві суди так і залишилися неперезавантаженими та частково корумпованими.

«На жаль, бізнес не відчув посилення рівня захисту своїх інтересів з боку держави. А це змушує його самотужки протистояти загрозам, вчитися їх передбачати та заздалегідь знати рішення та інструменти такої боротьби», – веде далі Олена Сукманова.

Захисти себе сам

У справі «землі Ашану» Sayenko Kharenko захищала інвестора від посягань рейдерів.

«Зараз завдяки надзвичайним зусиллям ситуація контролюється. Тут, мабуть, були задіяні усі механізми у боротьбі з рейдерством», – каже Сукманова.

І тут же перераховує: у кримінальних провадженнях були скасовані незаконні ухвали судів про накладення арештів і заблоковане подальше відчуження землі, у судах були визнані недійсними торги та договори, Мінюст скасував незаконні рішення держреєстраторів.

«Все це супроводжувалося офіційною комунікацією з вищим керівництвом країни, освітленням інформації у медіа. Хоча цей проєкт ще остаточно не завершений, ми обґрунтовано налаштовані оптимістично», – додає юристка.

Однак не кожна компанія готова витратити стільки часу і зусиль на боротьбу, тому найкращий захист – перестрахуватися і захистити свій бізнес заздалегідь.

Рейдерство – це не завжди про приїзд озброєних хлопців спортивної статури (хоча і без них не обходиться), які представляють якихось невідомих рейдерів.

«Дуже часто корпоративні спори між співвласниками та колись добропорядними партнерами перетворюються на справжні рейдерські бої без правил, – пояснює юристка. – Тож моя порада – разом із професіоналами прораховувати всі можливі ризики наперед та готуватися до протистояння ним заздалегідь».

ІНШІ НОВИНИ